Гноми атакують нашу свідомість

В ніч на 19 грудня до одних діточок завітав Святий Миколай із подарунками, а до інших – «интересный гном».

В Україні наступає період чудових зимових свят. Розпочався він із улюбленого свята мільйонів діточок – День Святого Миколая, коли за легендою цей християнський святий одаровує малечу подарунками, кладучи їх під подушку. Так вже історично склалося, що тільки тепер ця чудова традиція поширюється по всій Україні.

Проте в уяві багатьох українських діточок існує ще й такий собі нав’язаний радянської пропагандою Дід Мороз. Зрозуміло, що дуже важко почасти просто ліньки людям середнього віку та старше перебудуватися, то ж вони до сих пір чекають на Новий рік Діда Мороза із Снігуркою та приводять цю «парочку із минулого» до своїх дітей. Але, коли молоді люди, свідомість, яких формувалася уже в посткомуністичний період називають Святого Миколая «инетерсным гномом», та ще й коли це - телеведуча одного із центральних телеканалів, то, чесно кажучи, стає соромно та лячно за наше телебачення.

Ось цитата телеведучої Марії Жулай в недільній програмі, присвяченій Дню Святого Миколая на каналі ТЕТ:

«Она (дочь) не очень знает, кто такой Святой Николай, она больше знает, кто такой Дед Мороз. Мы решили ее незапутывать – она знает, что есть Дед Мороз, а Святой Николай – это тоже какой-то такой интересный гном, который приносит подарки».

Як-то кажуть, без коментарів. І такі ось «міфознавці», котрі пояснюють своїм дітям, що християнські святі – це гноми, впливають на свідомість українських громадян з екранів телевізорів.

Спеціально для тих, хто вважає великого християнського святого Миколая «гномом» пропоную коротеньку інформацію із Вікіпедії про персонажів Діда Мороза та Святого Миколая:

Дід Мороз у СРСР

Дід Мороз, як різдвяний персонаж, у Росії вперше з'явився на Різдво у 1910 році, проте не отримав широкої популярності. Сучасний образ Діда Мороза формувався переважно радянськими художниками і кінематографістами, протиставляючи його американському Санті, що проник після Другої світової війни до Європи, і категорично мав протиставлятися будь-яким різдвяним традиціям.

За радянські часи образ Діда Мороза створений радянськими кінематографістами у 1930-х роках. У грудні 1935 року соратник Йосипа Сталіна, член Президії Центрального Виконавчого Комітету СРСР Павло Постишев опублікував в газеті «Правда» статтю, де запропонував організувати для дітей святкування Нового року. У Харкові було організоване дитяче новорічне свято.

Мороз в Україні

«Мороз в українській демонології малювався як крижано-снігова потвора, яка могла нанести шкоду людям і їх худобі та всьому господарству. Павло Чубинський, описуючи звичаї святвечора в Заславському повіті, відзначає, що господар з ложкою куті підходив до вікна або виходив у подвір'я і говорив:

«Морозе, морозе, ходи до нас куті їсти, а коли не йдеш, то не йди і на жито, пшеницю і всяку пашницю».

Миколай Чудотворець

«Один з найбільш шанованих святих християнської церкви — Святий Миколай, архієпископ Мир Лікийських, чудотворець. Чудеса цього святого такі великі, що його шанували і шанують не тільки християни, але і представники інших релігій.

До Х століття Миколай Чудотворець був шанований головним чином на Сході, Західна ж церква погано знала його. З кінця Х століття ім'я святителя стає широко відомим і на заході Європи, а в 1087 році представники Риму вивезли мощі святого з Мир Лікийських, де вони покоїлися з IV століття, і перенесли їх до італійського міста Барі, де вони знаходяться до наших днів. Ця подія відзначається 21 травня. День же пам'яті свт. Миколая відзначається 19 грудня. Саме цей день досить швидко і став широко шанованим святом у всій Європі».