Вулиці міста досі зберігають в собі згадки про минулі часи
Вулиця Соборна
У 1857 році через Рівне зі сходу на захід була прокладена дорога з твердим покриттям як частина Києво-Брестського шосе. Трикілометрова вулиця пройшла через усе місто і стала назавжди його головною магістраллю, з’єднавши центр міста з його околицями.
Перша назва вулиці – Шосейна. За час свого життя вона декілька разів змінювала назву – Романівська, 3 Травня, Німецька, Сталіна, Ленінська.
На головній вулиці в кінці ХІХ століття були споруджені два величні храми – православний Свято-Воскресенський собор і римо-католицький костел Святого Антонія, тут розміщувались різні державні установи, готелі, магазини.
На початку 1990-х років вулиця стала називатися Соборною.
Вулиця Дубенська
Дубенська — одна з найбільших вулиць Рівного, центральна вулиця мікрорайону Боярка і одна з найстаріших вулиць міста.
Назва зумовлена тим, що вулиця є складовою частиною дороги на м. Дубно. Місцевість, у якій вона пролягла, в кінці ХVІІІ ст. значиться як Дубенське передмістя.
До кінця 20-х років мала суцільну нумерацію лише з непарного боку, оскільки по правій стороні розташовувалось військове містечко. Наприкінці 20-х років в склад міста включили землі села Дворець. Відтоді нумерація парної частини була розпочата від перехрестя з вул. Теліги.
В польський період це була вулиця Віспіанського, а в радянський – Ворошилова та Паризької Комуни.
На вулиці розміщене старовинне кладовище «Дубенське» та військовий меморіал. В міжвоєнний період ХХ ст. тут був млин власника Н. Г. Мусмана, онук якого – Амос Ос – став відомим ізраїльським письменником.
Вулиця Петра Дорошенка
На передмісті Воля у другій половині ХІХ ст. виникла вулиця, яка мала назву Томарівська. На цій вулиці знаходилось римо-католицьке кладовище і каплиця Святого Юзефа (зруйновані в радянський час).
У 1920-1930 рр. вулиця мала назву Легіонів. В будинку під № 33 містилася Волянська синагога. За адресою вул. Легіонів, 55 розміщувалася фабрика мила «Сток». В домі № 43 був Будинок старців Римо-католицького товариства Доброчинності, збудований у 1935 році.
В роки Другої світової війни в цьому районі нацисти створили єврейське гетто, звідси вони відправляли єврейське населення на фізичне знищення.
Вулиця Тараса Шевченка
Перша згадка про вулицю міститься у писемних джерелах за 1629 рік, яка в той час мала назву Супонівська.
Найдовший час вулиця носила назву Омелянівська, а ще мала назву Сільська.
Забудова вулиці велася дерев’яними будинками і селились тут переважно українці, які займались сільським господарством.
У 1756 році на кошти парафіян на цій вулиці побудована дерев’яна Свято-Успенська церква. Ім`я Т. Шевченка вулиця одержала ще за часів польської влади у 30-і роки ХХ ст.
Тут жило багато поколінь корінних родин: Дзіваків, Лукашевичів, Либаків, Логвсів, Листопадів, Куліїв, Набакорських, Омельчуків, Підмайстровичів, Тарасевичів.
Вулиця Симона Петлюри
Перша назва вулиці у ХІХ ст. – Аптекарська, пізніше – Гоголівська, 13-ї Дивізії, СС, Червоноармійська.
На початку ХХ ст. мешкали тут переважно заможні люди, розміщувались державні установи, Земська повітова управа, театр Зафрана, приватні російська та єврейська гімназії, найстаріша банківська установа.
На колишній Червоноармійській до 1990-х рр. розміщувалися: краєзнавчий музей, обласна бібліотека, Будинок техніки, Станція юних туристів, управління освіти. Вулиця одержала ім’я відомого українського політичного і військового діяча Симона Петлюри в незалежній Україні.
Вулиця Шкільна
Шкільна – одна із найстаріших вулиць Рівного. Археологічні дослідження вказують на те, що ця вулиця виникла за часів середньовіччя в центральній частині давнього міста.
З тих пір тут стали поселятись євреї, забудовуючи вулицю приватними помешканнями, синагогами та молитовними будинками. Від великої кількості синагог, які одночасно були школами, отримала вулиця свою назву Шкільна.
В 1930-і рр. тут були лазня, макаронна фабрика, споруджене приміщення міського суду. Також тут працювала Спілка вчителів загальноосвітніх польських шкіл, яку очолював Я. Гофман.
Вулиця Замкова
Замкова – одна з найстаріших вулиць міста, що зберегла свою первісну назву. Вулиця брала свій початок від старої ринкової площі і прямувала до середньовічного замку Несвицьких, а з ХVІІІ ст. – до палацу Любомирських.
У більшості тут проживали євреї, які збудували свої синагоги, спортивний клуб «Hasmanea». Розташовувалась тут і перша єврейська змішана приватна гімназія.
На Замковій виступав єврейський пересувний театр і працював цирк. У 1912 році тут почала працювати перша у Рівному приватна електростанція князя Любомирського.
Вулиця Поштова
На цій вулиці на початку ХХ століття була стара пошта. В 1920-ті роки тут спорудили кінотеатр «Новий Світ» і вулиця дістала аналогічну назву.
В першій половині ХХ ст. тут мешкали відомі рівненські лікарі М. Виноградов та М. Сегал, письменник Л. Кравцов, журналіст А. Друзенко, поет І. Куліш, скульптор Л.Бізюк, футболіст В. Антонюк.
У 1945-1960 рр. тут працював Рівненський театр, який потім став клубом «Будівельник».
