Не лише через клімат
- Озеро Святе (найбільша природна водойма Хмельницької області катастрофічно висихає.
- Значна частина колишнього дна перетворилася на суху та потріскану землю через кліматичні зміни, дефіцит опадів та порушення гідрологічного балансу.
- Із подібними екологічними викликами повсюдно стикаються водойми України, зокрема на Рівненщині та Волині
У ЧОМУ ТУТ ПРОБЛЕМА?
«Воду ми втрачаємо не лише через клімат. Ми самі її відводимо від себе.», – каже Михайло Апостол, який ставить деякі важдиві крапки над «і». Далі його текст:
Михайло Апостол
– Ще у 2021 році я писав, що однією з найбільших загроз для України стане дефіцит прісної води. На жаль, сьогодні ця проблема лише загострюється.
Багато хто пояснює це виключно зміною клімату. Але це лише частина правди.
Значну частину водних ресурсів Україна втратила через непродуману господарську діяльність.
Ми майже повністю розорали природні пасовища та сінокоси, які десятиліттями накопичували й утримували вологу.
Знищили значну частину прибережних захисних смуг уздовж річок і струмків.
Осушили болота, випрямили русла малих річок, вирубали лісосмуги, які стримували суховії та зберігали вологість ґрунтів.
– У результаті дощова вода дедалі менше просочується в землю і поповнює підземні води.
Натомість вона швидко стікає по поверхні, забираючи родючий ґрунт, спричиняючи ерозію і вже за кілька годин опиняється в морі.
Саме тому після сильних дощів ми нерідко бачимо паводки, а через кілька тижнів-пересохлі струмки й обмілілі річки.
За останні десятиліття Україна втратила тисячі малих річок. А саме вони є джерелом життя для великих річкових систем.
Кліматичні зміни лише прискорюють ці процеси: підвищення температури, довші посухи, більше випаровування та нерівномірний розподіл опадів.
Переконаний, що настав час говорити не лише про економіку чи врожаї. Вода стає стратегічним ресурсом XXI століття.
Без неї неможливі сільське господарство, промисловість, енергетика, здоров’я людей і саме життя.
Ми ще можемо змінити ситуацію. Але для цього необхідно
відновлювати малі річки,
повертати природні пасовища,
берегти прибережні захисні смуги,
відновлювати ліси й болота та
зробити охорону водних ресурсів одним із головних державних пріоритетів.
Бо якщо сьогодні ми не збережемо воду-завтра вона може стати найдорожчим ресурсом України.
А як вважаєте ви: чи достатньо держава і громади роблять для збереження наших річок та водних ресурсів
