Біоресурси області потерпають від браконьєрства
Щороку з 1 квітня до кінця червня у всій Україні, зокрема й у Рівненській області, діє весняно-літня нерестова заборона на вилов риби. Вона спрямована на захист риби від переривання процесу розмноження, а також для забезпечення сприятливих умов для вилуплювання личинок та подальшого розвитку рибних популяцій.
З 20 травня заборону вже зняли на річках, однак на озерах і водосховищах вона діє до 10 червня, а у заплавах та старицях — до кінця червня. У цей час дозволене лише любительське рибальство з берега — максимум з двома гачками на вудках або одним спінінгом з однією приманкою. Відтак, в день можна виловити не більше трьох кілограмів риби плюс один трофейний екземпляр. Така багатоступенева структура заборон пов’язана з різною динамікою нересту у різних водоймах.
Українське законодавство чітко регламентує заборону на вилов риби у цей час. Однак на Рівненщині фахівці щороку реєструють дедалі більше порушень. Про негативну тенденцію в області Радіо Трек розповіли у пресслужбі Рибоохоронного патруля.
— Проглянувши тенденцію останніх років, ми можемо сказати, що порушень стало більше і їх буде ще більше цьогоріч.
Оскільки заборона ще триває, дані за 2025 рік будуть відомі після її завершення, — повідомили у Рибпатрулі.
Статистика порушень нерестової заборони на вилов риби протягом 2023–2024 років
За офіційними даними Рівненського рибоохоронного патруля, протягом 2024 року під час нерестової заборони зафіксовано 133 порушення — це на 11,8% більше, ніж у 2023-му, тоді було 119 випадків.
Окрім збільшення кількості порушень, суттєво зросли й збитки. Якщо у 2023 році сума нарахованих збитків становила 80 546 гривень, то у 2024 році — вже понад 526 тисяч гривень.
Екологічні наслідки: удар по біорізноманіттю
Порушення нерестової заборони має серйозні екологічні наслідки. Під час нересту риба потребує спокою, щоби здійснити розмноження. Якщо її виловлюють у цей період — популяції просто не встигають відновлюватися. У результаті кількість риби у водоймах скорочується, порушується харчовий ланцюг, погіршується якість води.
Окрема проблема — вилов червонокнижних видів.
— Особливо показовий випадок стався вже цього року у Варазькому районі.
Там чоловік незаконно виловив менія річкового, занесеного до Червоної книги України.
Окрім цієї риби він мав й іншу. Загальна сума збитків сягнула понад 38 тисяч гривень, — зазначили Рибпатрулі.
Чому рибалки порушують закон?
Причин для цього є декілька:
- Економічна: рибалка для деяких є джерелом прибутку.
- Інформаційна: не всі знають про точні терміни заборони, зони нерестовищ або дозволені способи ловлі.
- Правова: «м’які» штрафи (кількасот гривень) часто не лякають порушників.
- Людський фактор: свідоме ігнорування правил заради власної вигоди.
Робота рибоохоронного патруля: виклики та досягнення
Рівненський рибоохоронний патруль щороку проводить десятки рейдів, складає сотні протоколів та вилучає браконьєрські знаряддя лову. Водночас інспекторам бракує ресурсів — людей, транспорту, сучасного обладнання.
Нині в області налічується 171 річка, 130 озер, понад 1300 ставків і 12 водосховищ – ц створює сприятливі умови як для легального відпочинку на природі, так і для зростання кількості порушень.
Патруль намагається компенсувати нестачу шляхом просвітницької роботи: публікує роз’яснення у соцмережах, співпрацює з громадами.
Міжнародний досвід: як борються з порушеннями в інших країнах
У інших країнах досвід дещо інший:
— У Німеччині чи Польщі рибалка — це не просто хобі. Це ліцензована діяльність із жорсткими вимогами.
Порушення під час нересту карається так, що ніхто не ризикує» —розповіла експертка з екологічного права, ГО «Екоправо» Олена Сачук.
У цих країнах існують чіткі і жорсткі правила, значні штрафи, контроль за допомогою камер спостереження, дронів, а також участь громадських інспекторів. Така модель дозволяє не лише швидко фіксувати порушення, а й запобігати їм через високий рівень ризику бути спійманим.
Риболовля і безпека: коли річка може вбити
Попри те, що тема порушення нерестової заборони переважно стосується охорони біоресурсів, не менш важливо згадати і про загрози для самих рибалок. Весняна риболовля — період підвищеного ризику.
За даними обласної аварійно-рятувальної служби з початку 2025 року на водоймах Рівненської області вже загинули 9 людей, серед загиблих дітей немає. Причини більшості смертей — це необережність, недотримання правил безпеки та вживання алкоголю поблизу води.
— Купальний сезон офіційно розпочався з 15 травня, але температура води наразі становить лише 15 градусів — це небезпечно для життя.
Безпечна температура починається з 18 градусів і вище.
Ми закликаємо всіх відпочивати лише в облаштованих місцях і не заходити у воду в стані сп’яніння, — директор обласної аварійно-рятувальної служби на водних об’єктах Анатолій Якимчук.
Нерестовий період — це не лише час заборон і штрафів, а й зона підвищеної відповідальності для самих рибалок. Дотримання елементарних правил безпеки може врятувати життя. Риболовля в холодній воді, на слизьких берегах, без засобів страхування — надто велика ціна за кілька кілограмів улову.
Збереження рибних ресурсів: що потрібно робити вже сьогодні
Щоб ефективно зберегти водні біоресурси, необхідно перейти від поодиноких штрафів до системної політики охорони водойм.
— Це спільна відповідальність громади, держави і кожного рибалки, — наголосила екологиня, членкиня громадської ради при Держрибагентстві Марина Тарасюк.
Не менш важливо — впроваджувати сучасні системи моніторингу: камери, дрони, цифрові сервіси. Це дозволить швидше виявляти порушення і підвищити ефективність контролю.
