До Служби освітнього омбудсмена надходять звернення щодо примусу педагогічних працівників до чергувань в укриттях навчальних закладів, зокрема вночі та у період літніх відпусток.
Про це повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик. Подібні випадки також фіксуються в медіа та соцмережах.
Одну з таких ситуацій виявили журналісти у червні — йшлося про залучення педагогічних працівників одного з закладів освіти в Здолбунівській громаді до нічних чергувань під час літніх канікул, коли працівники перебувають у відпустці. Після цього Служба освітнього омбудсмена направила запит до Здолбунівської міської ради.
Міськрада підтвердила відсутність формувань цивільного захисту
У відповіді Здолбунівської міської ради вказано, що у громаді не створені формування цивільного захисту та не призначені відповідальні особи за укриття в закладах освіти.
Замість цього, за рішенням Ради оборони територіальної громади, “працівники закладів освіти на період літніх канікул добровільно, на громадських засадах будуть забезпечувати доступ до укриттів”. Організація чергувань покладена на самі заклади освіти.
Омбудсмен звертає увагу, що рішення про “добровільність” приймали не самі працівники, а керівники закладів освіти разом із представниками органів влади:
“Це може свідчити про примус до чергувань, адже самі педагогічні працівники не були залучені до ухвалення цього рішення”, — зазначає Надія Лещик.
Порушення трудових прав освітян
У ситуації, описаній у листі міськради, педагоги:
не відкликаються офіційно з відпустки;
не отримують гарантій на безпечні умови праці;
не мають права на оплату праці у вихідні або за надурочний час;
не несуть юридичної відповідальності за безпеку людей або майна в укриттях.
“Відповідно, цей працівник не може відповідати за безпеку в укритті, за цілісність майна тощо. Це створює ризики і для людей, і для самого працівника”, — наголошує омбудсмен.
Хто має відповідати за укриття — законодавча база
Відповідно до розділу VI Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС від 09.07.2018 № 579, обслуговування укриттів мають здійснювати:
об’єктові формування цивільного захисту, або
призначені відповідальні особи.
Такі формування створює балансоутримувач укриття — зазвичай це засновник закладу освіти (міська рада або інша юрособа, на балансі якої перебуває укриття).
Також згідно з Порядком утворення, завдань та функцій формувань цивільного захисту, затвердженим постановою Кабміну, до таких формувань можуть бути включені працівники суб’єктів господарювання:
на добровільній основі;
від 18 років, з повною цивільною дієздатністю;
після проходження медогляду;
на основі трудового договору;
з чітко визначеними умовами роботи та заохоченням — у колективному договорі.
“Оскільки заклади освіти не мають відповідної техніки та ресурсів, вони не можуть самостійно створювати такі формування. І тим паче — не мають права доручати це педагогам поза межами правового поля”, — пояснює Лещик.
Безпека в укриттях — ще одна загроза
Омбудсмен також акцентує на проблемі небезпечної поведінки сторонніх осіб у шкільних укриттях. Зокрема, освітяни скаржаться на:
людей у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
осіб з психічними розладами чи інфекційними захворюваннями;
відсутність можливості перевірити вміст сумок чи наявність зброї під час тривоги.
Через це виникають випадки пошкодження майна укриттів, яке має бути готовим для нового навчального року.
“Переважна більшість освітян — жінки. Залучення їх до чергувань уночі можливе лише за їх згодою, але навіть за згоди така робота може бути небезпечною”, — зауважує Лещик.
Охорона шкіл — хто має забезпечувати
Відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, посада сторожа вводиться для охорони приміщень. Якщо школа охороняється цілодобово, має бути понад 5 ставок сторожів.
Однак на практиці багато шкіл не мають такої кількості ставок через:
брак фінансування;
низьку оплату праці;
вакантні посади, які часто займають особи пенсійного віку.
Висновок та подальші дії
Освітній омбудсмен готує офіційний лист до відповідних органів влади щодо порушення трудових прав педагогів та неналежної організації заходів цивільного захисту.
– Ці питання мають бути врегульовані в правовий спосіб. Педагоги не мають бути крайніми у ситуаціях, коли відповідальність покладено на зовсім інших суб’єктів, — наголосила вона.
