А ви знаєте, де у Рівному була Африканська вулиця?
Найстаріша будівля Рівного – дерев’яна Свято-успенська церква. Побудована без жодного цвяха в 1756 р оці на кошти, зібрані прихожанами. За легендою, в Успенській церкві молився лідер гайдамацкого руху Іван Гонта перед битвою з польською шляхтою.
У 1857 році через Рівне пролягала шосейна дорога Київ-Брест, а в 1873 році ці міста об’єднало залізничне сполучення.
У 1906 році в Рівному з’явився перший музей, а в 1912 році увійшла в дію перша електростанція.
Рівне тричі ставало столицею.
Вперше це сталось на початку минулого століття, коли під натиском більшовиків Директорія Української Народної Республіки на чолі з Симоном Петлюрою була змушена залишити Київ. Тоді столицю перенесли до Рівного, де на залізничній станції стояв вагон з урядовцями. У ті ж буремні роки Рівне оголошують столицею вдруге. Бунтівний отаман Оскілко проголошує наше місто столицею України. Але, як і першого разу, — ненадовго.
Утретє наше місто стає столицею під час фашистської окупації. У 1941 році на окупованій німцями території створюється рейхскомісаріат “Україна” зі столицею у Рівному.
У будівлі Краєзнавчого музею колись була гімназія, в якій викладав Микола Костомаров і навчався письменник Володимир Короленко, а далі, в 1943 році, була ставка Еріка Коха, бункер якого можна побачити і сьогодні біля музею.
Колону Божої Матері, яка була споруджена в 1750 р. під час чуми, зруйнували комуністи у Великодню ніч із 21 на 22 квітня 1952 р. Відновили святиню за сприяння міського голови В. Чайки 25 серпня 2003 р.
Про сітку підземних ходів під Рівним ще наприкінці XIX століття, згадуючи своє дитинство, писав відомий письменник Володимир Короленко у повісті «В дурному товаристві», більше відомому за її дитячим варіантом «Діти підземелля».
Згадані Короленком підземні ходи пролягали, як вважають дослідники, у районі сучасної гуманітарної гімназії. Доведено, що підземний хід глибиною 5-7 метрів звідти йшов під річкою Устею до центральної частини міста в район руїн замку князів Любомирських.
Сто років тому в Рівному були вулиці Африканська та Американська. Обидві – в районі пивзаводу: Африканською була нинішня Петра Могили, а Американською – теперішня Якова Бичківського.
Від початку Першої світової війни в Рівному працювала сестрою милосердя… рідна сестра останнього російського імператора Миколи ІІ княжна Ольга. Вона доглядала поранених у місцевому військовому госпіталі.
Перший автобусний маршрут з’явився у Рівному в 1910 році. На початку від нашого міста до Житомира автобус йшов… 19 годин! Налагодились перевезення від Рівного до Корця – у 1911-му німецький автобус долав цю відстань за дві з половиною години, розповідається у книзі Андрія Лисиці “Місто Рівне. Сторінки історії”.
