Прощання із Героями відбудеться завтра, 25 квітня, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають старшого лейтенанта Андрія Костюкевича на кладовищі “Нове”, а головного сержанта Ігоря Кудріна – на кладовищі у селі Ставки…
Андрій Костюкевич народився 7 березня 1987 року у селі Залужжя Дубровицького району. Коли хлопчику було два роки, родина переїхала у Рівне. Навчався Андрій у Рівненському ліцеї №1, а потім продовжив навчання у Рівненському ліцеї “Елітар”. Мав добрі математичні здібності, закінчив комп’ютерні курси, відвідував академію ШАГ. Любив шахи, музику, закінчив музичну школу по класу «гітара».
Вищу освіту Андрій здобув у Національному університеті водного господарства та природокористування, отримав кваліфікацію інженера-гідротехніка. Під час навчання у виші — пройшов підготовку на військовій кафедрі, отримав звання молодшого лейтенанта.
Вперше взяв до рук зброю Андрій у 2014 році. Тоді добровольцем став до лав захисників України у зоні проведення антитерористичної операції на сході країни. Брав участь у боях, які стали визначальними для нашої держави — після боїв за Дебальцево отримав звання лейтенанта. Після повернення до мирного життя працював охоронцем, працівником на виробництві пластикових вікон, на ПП «Комтехсервіс».
Життєрадісний, дуже добрий до рідних та знайомих, уважний до співпрацівників, врівноважений, відповідальний, мудрий Андрій мав багато друзів. Він завжди умів підбадьорити, розважити, підтримати, дати гарну пораду. В сім’ї рідні часто зверталися до нього за порадами.
Андрій пишався, що живе у вільній незалежній Україні. Тож, коли ворог знову прийшов на рідну землю, у квітні 2022 року він знову став на захист Батьківщини. Згодом йому присвоїли військове звання «старший лейтенант», нагороджений медаллю та відзнаками.
36-річний старший лейтенант Андрій Костюкевич загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Ігор Кудрін народився 17 листопада 1967 року у селі Полонне Хмельницької області. Але згодом родина переїхала до Рівного. Тут Ігор навчався у школі — спершу 3, а потім 11. У Рівненському професійно-технічному училищі №38 здобув фах газозварювальника.
– Тато завжди мріяв про небо, хотів бути пілотом. Тож строкову службу в армії відслужив в Оренбурзі, був механіком у вертолітному взводі. Йому взагалі подобалися літаки, гелікоптери… Дуже активний, запальний. Тож і час проводив саме так: добре знаний у туристичних колах Рівного, адже це було його хобі, пропагував такий вид відпочинку. Тато завжди брав участь у змаганнях зі спортивного туризму, саме з ранніх виходів в походи та подорожей гартувався його характер. Він дуже любив природу, був гарним мисливцем та рибалкою, навіть виступав на чемпіонатах з цих видів. У тата був непростий характер, але він був чесним, відкритим, щирим, з чіткими принципами. Надійна людина, яка приймала нестандартні рішення при вирішенні питань в складних ситуаціях, – розповідає донька Героя Марта.
У повсякденному житті Ігор присвятив себе власній справі. Разом із працівниками займалися ремонтом та вкладанням покрівель.
– Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, тато з перших днів долучився до місцевої тероборони. Він добровольцем пішов до військкомату, де йому запропонували стати частиною Національної гвардії України. Він погодився без вагань, – продовжує Марта.
1 серпня 2023 року 55-річний головний сержант Ігор Кудрін загинув при виконанні бойового завдання на Запорізькому напрямку…
