Детальне пояснення
Православні та греко-католики, які перейшли на новий календар, відзначають Різдво 25 грудня замість 7 січня, як раніше. Однак, коли йдеться про Великдень, ситуація ускладнюється.
Чому Великдень не прив’язаний до дати?
Християнський Великдень, або Пасха, завжди святкується у неділю після єврейського свята Песаху, яке відзначає вихід євреїв з єгипетського полону. Чому саме у неділю? Відповідно до Євангелія, Ісус воскрес наступного дня після шабату, тобто у суботу.
Оскільки євреї користувалися місячним календарем, для визначення християнського Великодня потрібно було вирахувати дату Песаху.
Для цього був розроблений Метонів цикл, яким користувався грецький астроном Метон з Афін.
Суть циклу полягала в тому, щоб знайти точки перетину між сонячним і місячним календарями. Місячний рік мав 355 днів, у той час, як сонячний – 365,25 дня. Метон обчислив, що 19 сонячних років дорівнюють 235 синодичним місяцям (синодичний місяць – це повний цикл обертання Місяця навколо Землі, що складає 29,5 діб).
Метонів цикл застосовується для визначення дати Великодня, а його дати повторюються за 19-річним циклом. Песах завжди припадає на повний місяць. Це дозволяє встановити чітке відношення між християнським Великоднем і єврейським святом Пасхи, зберігаючи традиційну послідовність і зв’язок зі стародавніми обрядами.
Чому існує різниця у святкуванні Великодня?
1 вересня 2023 року християни східного обряду перейшли на новий календар, що призвело до збігу фіксованих календарних свят зі святами християн західного обряду. Однак цей перехід не призвів до того, щоб Великдень святкувався в один день для всіх вірян.
У 2024 році дати святкування Великодня різняться для різних конфесій:
- 22 квітня до 30 квітня – святкування Песаху;
- 31 березня – католицька Пасха;
- 5 травня – християни східного обряду (греко-католики та православні) святкують Пасху.
Після переходу на новий календар, нерухомі свята в православній церкві України та Українській Греко-Католицькій Церкві змістилися на 13 днів, що відповідає різниці між юліанським і григоріанським календарями.
Проте, відмінності між православним та католицьким календарем залишаються, оскільки Православна церква України та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, а не на григоріанський.
Ці різниці в календарях відображаються в обрахунку пасхалій, а також в датах свят, пов’язаних із першим весняним повним місяцем.
Чому відрізняються католицький та православний Великдень?
У православних Великдень завжди настає пізніше, ніж у католиків, через використання різних календарів. Наприклад, у 2024 році православний Великдень припадає на 5 травня, що є досить пізньою датою для цього свята. Водночас католицький Великдень у 2024 році відзначається 31 березня.
Важливо зазначити, що існують випадки, коли Великдень для католиків та православних припадає на один і той самий день.
Наприклад, це станеться у наступному 2025 році, коли обидві християнські традиції святкуватимуть Великдень 20 квітня.
Хоча Православна Церква України перейшла на новоюліанський календар, що майже повністю збігається з григоріанським, Великдень і пов’язані з ним свята православні все ще відзначають окремо від католиків через різницю в методах розрахунку дати свята.
Від чого залежить дата Великодня?
Великдень визначається у першу неділю після першої повної місячної фази, що наступає після весняного рівнодення. Це означає, що дата Великодня залежить від астрономічних подій, таких як фази місяця та весняне рівнодення, і не є фіксованою за календарем.
Метод розрахунку дати Великодня відрізняється у православних та католиків.
Для розрахунку дати Великодня використовується метод, відомий як пасхалія. Спочатку береться день весняного рівнодення, який випадає на 21 березня. Потім шукається найближчий до нього повний місяць, а Великдень відзначають у першу неділю після цього повного місяця.
Юліанський календар встановив стару Пасхалію – методику визначення дати Великодня, яку у 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви. Згідно з цим методом, Пасха мала святкуватися у першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення.
Навіть якщо це правило здається простим, насправді схема розрахунків є складною, оскільки церковний календар відрізняється від астрономічного з часом. Після календарної реформи 16 століття на заході та сході весняне рівнодення стали розраховувати по-різному. Католики прийняли розрахунки, близькі до астрономічних, тоді як православні залишилися при попередньому методі. Це призвело до різних дат святкування Великодня.
Різниця між датами Великодня за східною і західною традиціями походить від різниці у вирахуванні весняного рівнодення через розбіжність між календарями на 13 днів.
Після реформи, західна традиція визначення весняного рівнодення стала ближчою до астрономічного, тоді як східна традиція залишилася практично незмінною.
Водночас Великдень за Юліанським календарем обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар іноді порушує це правило.
