Немає куди сховатися кожному п’ятому жителю Рівненської громади під час атаки з неба. Наявні готові укриття можуть прийняти лише 22% населення, а куди ж подітися решті? На четвертому році повномасштабної війни у Рівному досі говорять про стан захисних споруд. Обстежують, періодично видають приписи, щоби вплинути на власників, шукають гроші на ремонт. Та статистика й досі не особливо тішить: доведеться або будувати нові, або обладнувати підходящі підвальні приміщення.
А от щоб людям не шукати під час тривог ще й сторожа з ключами, місцеві укриття почали оснащувати автоматикою — щоб відчиняли двері дистанційно, як тільки почнуть лунати сирени. Скільки таких є — поки не уточнюють.
Олександр Костюк, начальник відділу цивільного захисту Рівненського районного управління ГУ ДСНС області:
— На території громади знаходиться 196 захисних споруд цивільного захисту. З них є 62 державної форми власності, ще 94 — комунальної і 40 — у приватній; загалом це 85 сховищ та 111 протирадіаційних укриттів. В минулому році на ремонт, будівництво та обладнання захисних споруд у громаді витратили 76,2 мільйона гривень. Для порівняння, у 2023 році на такі цілі було використано 41,1 млн грн. Також комісія оглянула та внесла до книги обліку ще 108 найпростіших укриттів, які рекомендовано для укриття населення.
За результатами останньої оцінки, готові до використання 42 споруди, обмежено готові — 79, не готові — 72. У трьох ще стан не визначено. На даний момент, враховуючи місткість укриттів на території громади, в них можуть укритися близько 22% населення. Потрібно продовжувати роботу щодо обстеження підвальних, цокольних та інших підземних приміщень та їхнього облаштування, як найпростіших укриттів, і будувати нові.
Що змінилося в цьому році? Є законодавчі зміни: незабезпечення безперешкодного доступу громадян до фонду захисних споруд тягне за собою штраф від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів; порушення утримання та експлуатації, що призвело до неготовності використання — від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів. А порушення цих вимог або недопуск до споруд під час повітряної тривоги, що призвело до травм середньої тяжкості, тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей, карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.
Артем Ганущак, заступник міського голови Рівного:
— Уже частина наших муніципальних укриттів обладнана автоматикою. Балансоутримувачі мають спеціальне програмне забезпечення — можуть дистанційно контролювати допуск до таких укриттів. Там є відеозабезпечення, електронні замки, тож під час тривоги двері автоматично відчиняються. У разі відсутності електроенергії наявні блоки безперебійного живлення, які забезпечують автономну роботу на певний проміжок часу. Звернулися за виділенням коштів і в цьому році, щоб максимально автоматизувати процеси. Це дозволяє також зекономити ресурси, бо не треба створювати додаткові робочі місця, щоб були люди, які будуть об’їжджати і відкривати двері. Хотілося би таку практику поширити і на інших балансоутримувачів, бо місто може обладнувати лише ті укриття, які є в нас на балансі — тут уже може вплинути ДСНС.
Олена РАКС.
