Коротке відео з фрагментом приготування у Радивилові волохаників на каналі гастроблогера Костянтина Грубича викликало фурор в Україні. Багато хто вимагав повної рецептури. Половина людей доводили, що це не волоханики, а цепеліни, кнедлі і ще кілька варіантів інших назв.
Костянтин Грубич розповів, що цього разу робив у Радивилові на Рівненщині:
– Підприємець і історик Володимир Дзьобак одразу погодився на зустріч, коли я потелефонував йому ще з Києва. Бо я не знав, що у Радивилові, куди збирався в гастроекспедицію, є дітище Дзьобака – цілий етнопарк "Ладомирія" із купою всіляких місцевих скарбів, зокрема і ресторанчиком локальної кухні "Аустерія". Часу на глибоке знайомство не мав, лише кілька годин. То на потім варто запланувати грунтовне ознайомлення із "Ладомирією".
Поки що ж до вашої уваги "пробна куля" – відео з приготуванням старовинної волинської страви "за бабусиними рецептами" (як усе меню в "Аустерії"). Називається вона "волоханики" (або волохани).
Половина людей доводили, що це не волоханики, а цепеліни, кнедлі і ще кілька варіантів інших назв. Не сперечаюся ні з ким! Бо народна кухня така: дуже схожі страви у сусідніх селах можуть по-своєму називатися. І це нормально, навіть цікаво і мило. Це є наша гастроспадщина, яку треба просто фіксувати і мати на увазі, що волоханики з цепелінами якщо не близнюки, то рідні брати.
Окремий респект шеф-кухарці Тетяні Петролюк, яка хвилювалася, але з честю впоралася з моїм зніманням. Приємно, що ми з Танею ще й земляки – полтавці. Отак вона свою полтавську кулінарну школу інтегрує у волинську традицію, що в результаті дає неповторну смакоту і вишуканий кулінарний букет.
СКЛАДНИКИ:
Картопля сира – 500 г
Картопля варена – 500 г
Крохмаль картопляний – 100 г
Сіль, перець до смаку
Начинка:
Цибуля 2 шт
Печериця свіжі – 300 г
Бочок свинний (для шкварок) – 200 г
Сметана – 50 г
Олія для смаження
