Величезні писанки, якими звикли милуватися перехожі у центрі міста під час Великодня, можуть змінити свій вигляд. Досі понад два десятки пінопластових яєць прикрашали чудернацькі квіти, птахи та звірі. Такими малюнками у стилі відомої української художниці-примітивістки Марії Примаченко їх розписували учні та вчителі місцевої художньої школи. Тепер же їх планують замінити на герби усіх областей України, від Рівненщини — до Криму.
Галина Кульчинська, депутатка міської ради:
— Задумало управління культури міста примаченківські дива на писанках замалювати, щоб намалювати на тих писанках герби різних областей України на тлі національних орнаментів — кажуть, ескізи цього «оновлення» погоджують. Герби областей, звісно, теж гарно… але чому за рахунок відтвореного українського живопису? Зрештою, якщо вже так треба, то зробіть їх окремо на кубах та поставте поміж тими ж писанками.
Наталія Лозовська, начальниця міського управління культури і туризму:
— У Рівному вже понад десять років існує традиція великоднього оформлення міста писанками. Спочатку це були розписані учнями шкіл писанки на деревах, а з 2016 року ми почали встановлювати великі декоративні писанки – спершу на Лебединці, а згодом і на Майдані Незалежності. Оскільки з часом писанки, як і будь-яка вулична інсталяція, зазнають пошкоджень, ми оновлюємо їхні зображення, приблизно, раз на 4 роки.
Проте, останні п’ять років у нас були писанки, присвячені творчості Марії Примаченко. Ми свідомо залишили їх на рік довше, адже минулого року відзначали 115-річчя від дня народження великої художниці. Цьогоріч ми змінюємо стилістику: на писанках будуть представлені традиційні орнаменти всіх регіонів України, включно з Кримом. Це рішення має не лише мистецьке, а й глибоке символічне значення. Писанкарство – це одне з найдавніших українських народних мистецтв, що передавалося з покоління в покоління. Кожен орнамент, кожна лінія, кожен символ має свою історію, свої сенси, які століттями були важливими для нашого народу. Візерунки, притаманні різним регіонам, відображають їхню унікальну культуру, традиції та світогляд. Зараз, коли українська культура перебуває під загрозою, коли ворог намагається знищити нашу самобутність, ми хочемо показати, що наші традиції живі, що вони не просто збережені, а й розвиваються. Ці писанки стануть своєрідним культурним кодом України, який об’єднує нас у боротьбі за нашу ідентичність. Важливо, щоб люди бачили і розуміли, наскільки багатою є наша спадщина. Щоб кожен, хто проходитиме повз ці писанки, впізнавав у них символи свого рідного краю або відкривав для себе щось нове про інші регіони України.
Олена РАКС.
